Лiкар.iнфонд

Лiкар.iнфонд
Home / МБФ «Ликар.инфонд» / СМИ о LIKAR.INFUND / Газета "Ратуша" про ініциативу "Розумна благодійність"

Газета "Ратуша" про ініциативу "Розумна благодійність"

 
РЕЙТИНГ: 2722

"Любов, а не карієс".

Обдаровуючи дитячі будинки, меценати інколи забувають про головне.

"Не везіть подарунки в дитячі будинки!", - саме з такими словами до меценатів звернувся напередодні свята Миколая та Різдвяних свят координатор проекту допомоги дитячим будинкам МБФ "Лікар.інфонд" Дмитро Кошляк у блозі цього проекту. За його словами, допомога, яку пропонують інтернатним закладам, часто нерозумна, а подекуди навіть завдає шкоди.

"Шалену кількість коштів витрачають на новорічні подарунки, печиво та інші солодощі. До кожного закладу вишиковуються черги автомобілів, що везуть плюшевих ведмедиків та цукерки. Спонсори та меценати з посмішками на обличчях вручають це все бідним діткам просто до рук, заспокоюючи себе думкою, що так вони рятують нещасних сиріток, підсолоджуючи їм їхнє складне життя.

І так рік у рік. А в цей же час деяким вихованцям вищевказаних закладів бракує коштів на важливу операцію, від якої залежить їхнє подальше життя, бракує медикаментів, бракує взуття.  Та й дітям потрібні не наші цукерки чи іграшки, їм потрібна наша увага і любов. А ми згадуємо про них лише раз на рік", - вважає пан Кошляк, що активно співпрацює з інтернатними закладами по всій Україні та навіть в Грузії впродовж 3-х років.

За його словами, дитячі будинки на свята іноді отримують таку кількість солодощів на одну дитину, що з'їсти їх просто нереально. Втім, які діти відмовляться від солодощів? Вони їдять. І все це супроводжується отруєннями та карієсом, лікувати який потім нема кому.

"Благодійність, передусім, повинна бути розумною. Але чомусь відбувається так, що спонсорам простіше накупити стандартних речей, віддати їх сиротам і поїхати далі, забувши за дітей на наступні півроку. А яка користь із цього? Абсолютно ніякої! Система продовжує працювати, як і працювала. І випускники інтернатів виходять ні з чим, і потрапляють в халепи, а потім за ґрати, закінчують життя самогубством і т. ін.

Саме тому я закликаю трішки інакше працювати зі сирітськими закладами. Яка користь від привезених книжок, якщо дитина їх ніколи не розгорне. Їй це просто нецікаво, її цього не навчили. Тому допомогу насамперед слід спрямувати на соціальну адаптацію цих дітей. Треба навчити дитину вчитися, будувати плани на майбутнє, мати мету і навчитись іти до неї.

Ми ж своїми подарунками, лише потураємо споживацьким рисам дітей-сиріт, які й завдають основної шкоди в їхньому майбутньому. Цього дуже просто досягти через наставництво і гостьові режими. Такі взаємостосунки в нашій країні не дуже закріплені законодавчо, але це реально", - сказав у розмові з кореспондентом "Ратуші" координатор проекту допомоги дитячим будинкам.

У самих же дитячих закладах на надмір допомоги не нарікають. "Дуже багато благодійників роблять це щиро, і вони завжди напередодні дзвонять і питають, чого бракує дітям цього закладу. Коли мандаринок та солодощів вже більше не треба - іноді їх просять зробити ремонт чи щось для закладу придбати", - сказала начальник відділу освіти Личаківського РДА Оксана Козій.

Втім, рівноваги в допомозі, за словами начальника, все ж таки бракує: "У Львові є два заклади, підпорядковані міському управлінню освіти: Львівський дитячий будинок та Львівська школа-інтернат №2. Інтернат чомусь менше "вподобали". Тому що назва "дитячий будинок", мабуть, звучить краще, і всі відразу асоціюють його з дітьми-сиротами. Тож усі хочуть передусім надати допомогу саме дитячому будинку. Коли до мене звертаються благодійники, я прошу звернути увагу на школу-інтернат № 2. Бо там перебувають діти з так званих соціально незахищених категорій. Діточки, які потребують тепла".

Бракує інтернату уваги і впродовж року - якщо про дитячий будинок не забувають і влітку, то, за словами Оксани Козій, зі школою-інтернатом не так: "Коли постає питання, куди дітей зі школи-інтернат відправити на відпочинок влітку, директору інтернату треба докласти дуже багато зусиль, щоби знайти благодійників. Хочеться звернутися до цих людей: пам'ятайте, що є не лише 19 грудня - а є цілий рік, коли ви можете прийти, і ваша допомога є потрібна".

Не нарікають на допомогу і в Львівській обласній дитячій спеціалізованій клінічній лікарні. Адже, кажуть тут, кількість подарунків та знаків уваги маленьким пацієнтам лікарні щороку меншає - раніше, мовляв, більше допомагали як свої, українські меценати, так і благодійники з-за кордону. Втім, і тут заступник головного лікаря з лікувальної роботи Зиновій Іваськевич зазначив: краще все ж цукерки не дарувати - адже не всім дітям можна їсти солодощі. А після того, як меценат обдарує дітлахів цукерками, і забирати в маленького пацієнта подарунок не випадає, і проконтролювати дитину майже неможливо - діти…

Наталя Горбань
http://ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news&to=art&id=1583