Лiкар.iнфонд

Лiкар.iнфонд
Home / Медицинская помощь детям / Мы с вами помогали / ☼ Демберецкий Дима [респираторный дистрес синдром,...

☼ Демберецкий Дима [респираторный дистрес синдром, аутистический синдром, задержка психомоторного развития]

 
РЕЙТИНГ: 10883

LIKAR.INFUND.Pomoshch bolnim detyam
Есть дети, которые борются за жизнь так, как не умеем мы, взрослые. Проходя сквозь огонь, воду и медные трубы, они обретают закалку... и бесценный опыт, необходимый для этой такой маленькой и такой большой детской жизни... И живут.

Перед моими глазами еженедельно проходят десятки историй болезней, судьб, пациентов. Но когда я читала эту, мне трудно было поверить, что ребенок способен так бороться за жизнь, а родители из маленького провинциального городка способны выстоять.

Когда из маленького комочка в 1,5 кг с массой патологий, которому практически не давали шансов на жизнь, вырос трехлетний мальчик, научившийся сидеть, стоять, ходить... Ему осталось только заговорить... если мы ему поможем.

Спасая Диму, родители чуть было не потеряли его старшую сестричку. Но об этом речь пойдет ниже. Забегая вперед, скажу: я разговаривала с лечащим доктором Димы, Ульяной Богдановной Лущик – у Димы есть реальные шансы заговорить и постепенно догнать сверстников в развитии.

Я видела результаты тех курсов лечения, о которых пишет мама Димы, в клинике воочию – пациенты с патологией, подобной Диминой... какими они пришли и какими они стали. Мне очень хочется, чтобы мы дали возможность заговорить и этому очаровательному малышу.

Предварительная сумма, необходимая на лечение Димы 19 266 грн, окончательная сумма будет уточнена на днях. Разве это цена за первые звуки и первые слова ребенка? Несмотря на кризис, я верю, что людские сердца не очерствели.

Давайте поможем Диме!

Пишет мама ребенка, Галина Демберецкая:

"Звертаеться до вас Демберецька Галина, з м.Соснівка, Львівської обл.. Наш хлопчик, Демберецький Дмитро Орестович народився 14 лютого 2007 року з вагою 1,5 кг та з діагнозом: респіраторній дистрес синдром, внутрішньоутробна інфекція, пневмонія, гіпоксично-ішемічна енцифолопатія, затримка внутрішньоутробного розвитку, розщеплення твердого і мякого піднебіння, вроджена вада серця.

40 днів Діму виходжували лікарі відділу патології недоношених дітей від ЛОКЛ. Через проблему з ковтанням і віці 1.5 місяців Діма повторно захворів пневмонією. Тоді його перевели на зондове харчування. Проте, розщілина була не найбільшою трудністю. Через сильний внутрішньочерепний тиск і 7 місяців Діму стало судомити. Приєднався ще один діагноз – судомний синдром.

Після інтенсивного лікування методами офіційної та неофіційної медицини, ми вивели дитину на рівень «відсутності судомної готовності», і у віці 11 місяців Дімі успішно зробили операцію на розщілини піднебіння. Не можу промовчати, що коли Дімі було 9 місяців, у нас сталося ще одне лихо. Старшу доньку, який було всього 3,5 років. Забрали у реанімацію в передкомі з вперше виявленим діагнозом «цукровий діабет І типу». Вона стала інсулінозалежною, і отримала інвалідність.

З того часу наші кошти та зусилля мусять розподілятись на двох дітей. А наш син, у віці 1 рік та 9 місяців, нарешті пішов. Його хода невпевнена та хитка до сьогодні (коли йому вже 2р.8міс.) - але це ж тільки початок! У розумовому плані гірше: Діма не розмовляє і не розуміє мову.

Психоневрологи ставили сумний діагноз: розумова відсталість і, ймовірно, епілепсія. Світло в кінці тунелю з’явилось, коли ми відвідали «Клініку Уляни Лущик» у Києві. Після співбесіди та аналізу їхніх видань зрозуміли, що таких дітей тут лікують і виліковують.

Одна проблема – великі кошти. Поставивши «з ніг на голову» всіх небайдужих до нас людей, знайшли першу суму – 17.575 грн на діагностику і 3-чтижневий курс інтенсивного розвиваючого лікування, і зараз намагаємося зібрати гроші на ІІ курс ( 19 266 грн). З подовженням курсу лікування у клініці є тільки одна проблема: гроші..

Я не працюю, бо маю 2 дітей-інвалідів: син 2,8 років, і дочка – 5,5 років. Муж працює слюсарем, с заробітной платою в середньому 1700 грн. А зупиняти лікування ми не хотіли б. В клініці встановили, що у Діми, окрім усього, аутистичний синдром.

Але вже після першого курсу результати вражають: пожвавлення емоцій, нормальний здоровий зоровий контакт з людьми і невеличка увага. Попередній приблизний діагноз: лікування потрібно проводити на протязі двох років, переривчасто (3-4 тижні в стаціонарі, 3-4 тижні- дома). Якщо дитина легко буде піддаватись на лікування – то швидше.

Шановне панство, відгукніться, будь ласка, на нашу біду!"

Ребенка вел  Николай Войтов.